Балтийский словарь — ЛБ-3

Саме в Литві футбол набув поширення раніше від усіх балтійських країн. Вже в 1912 році було зафіксовано перший міжміський матч Балтики між командами міст Каунас та Вільнюс. З рахунком 10:5 перемогли столичні гравці.

Нового поштовху розвитку гри надало здобуття незалежності Литви в 1918 році. Ця подія сприяла поверненню багатьох литовців на рідні землі. Серед них були й ті, які мають футбольний досвід. Stepas Garbačiauskas, Elena Kubiliūnaitė-Garbačiauskienė, брати Dineikos, брати Bulotos, Pranas Sližys та багато інших заклали фундамент не лише литовського футболу, а й спорту загалом.

Свіжа кров, що перейняла досвід інших країн забезпечила Литві провідні футбольні ролі в регіоні. За короткий період незалежності литовський футбол випередив багато більших і старіших держав, які мали відчутніші фінансові й людські ресурси. Не кажучи вже про Естонію та Латвію , в яких футбол був менш розвиненим.

Видатним функціонером тих років був Йонас Булота. Він розумів, що розвиток спорту неможливий без виходу на міжнародну арену, тому долучився до створення перших спортивних спілок Балтики.

Вже в 1919 році створено Литовський спортивний союз (LLS). Таким чином почала формуватись організована система фізичного виховання і спорту в Литві. Тоді ж з’являються перші спроби організації футбольного чемпіонату, але поки що невдалі.

В 1920 році LSS розформувалась, натомість було створено Союз фізичної культури Литви (LFLS). На розвиток створення організацій вплинуло й повернення з США Степанаса Дарасіуса. Який популяризував бейсбол та хокей, а також став членом збірної команди Литви з футболу.

Ключовим роком розвитку футболу став 1922. Після кількох невдалих спроб організувати Чемпіонат Литви ідею вдалось реалізувати. Першим чемпіоном стала команда ЛФЛС з Каунаса. В довоєнні часи найсильніші клуби грали в Каунасі та Клайпеді. З 1922 року й по 1943 було проведено 20 чемпіонатів. 14 - виграли команди з Каунаса, а решту 6 - КСС Клайпеда.

На спеціально скликаному конгресі, в якому взяли участь 11 організацій і 51 делегати було створено олімпійський комітет, що дозволило футбольній збірній представити країну на Олімпійських іграх 1924 р .

За рік Литву було прийнято до ФІФА. Це рішення прийняли 21 травня на XII з'їзді в Женеві.

Одна із найсильніших команд північної Європи свою першу перемогу здобула вже в 1924 році. В Таллінні на полі свого непримиримих суперників Збірної Естонії (В).

На Олімпіаду до Парижа 1924 року їхали як фаворити. Але дещо недооцінили суперника - збірну Швейцарії - і сенсаційно вилетіли в першому ж раунді. Поступившись в напруженому поєдинку з рахунком 0:9.

В 1928 році було організовано перший континентальний турнір Європи - Кубок Балтії (Ц, В, К), в якому перемогли двічі в міжвоєнний період (1930, 1935).

В 1933 році приймали участь у відбірковому турнірі до Чемпіонату світу в Італії. Команда була в групі 1 разом з Швецією та Естонією.

Але програвши скандинавам 0:2, достроково втратили шанси на подальшу участь. (В першому матчі Шведи розгромили Естонію 6:2). Тому останній тур - балтійське дербі - вже не мав значення, тому матч не відбувся.

У відбірному турнірі збірних до ЧС 1938 Литва потрапила в групу до збірної Латвії (Ц). Відбулось два поєдинки, в яких сенсаційно перемогли латиші. Збірна Литви переважала в усіх компонентах гри, але підвела реалізація. Натомість у латвійців залетіло все і навіть трохи більше. Та й арбітр був на стороні кармінових.